FILM.UA Group та режисерка Ольга Навроцька долучилися до надважливої національної промокампанії «Етніка: українські народні художні промисли».
В її межах Ольга з командою створили неймовірно чуттєві відео, які розповідають про традиції Косівської мальованої кераміки, гутництва, Решетилівської вишивки «білим по білому» та писанкарства.
Ідея відео полягає в тому, щоб показати, як стародавні ремесла, прояви нашої автентичної культури, живуть та розвиваються і в наші дні. Як сучасні майстри та дизайнери використовують давні технології для створення неповторних стильних речей, що прикрашають побут українців і дають їм відчуття коріння, доторку до спадщини. Саме тому у циклу є об’єднуюча назва — «Було, є і буде».
«Коріння — це наш фундамент. Коріння — це те, що творить націю та її майбутнє. Тому для мене особисто це своєрідна місія — брати участь у проєктах, які спрямовані на популяризацію нашої спадщини. І я постійно кажу — нам для цього не треба нічого вигадувати, у нас все є. Красиве, потужне. Тому просто бери і показуй», — розповідає про проєкт режисерка Ольга Навроцька.
Ролики було створено українською та англійською мовами для того, щоб мати змогу експортувати наші меседжі у світ, показати йому наші традиції. Століттями росія приписує собі нашу історію і надбання, тож зараз як ніколи важливо, щоб світ сприймав Україну не лише крізь призму запеклої боротьби за свою свободу та незалежність, а й через багату автентичну культурну спадщину.
У 2019 році Косівська мальована кераміка була внесена до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства, а інші промисли (зокрема, Решетилівська вишивка «білим по білому» та писанкарство) подані на розгляд на внесення до цього списку.
Відео створили:
Режисерка — Ольга Навроцька
Оператор — Юрій Король
Арт-Директор – Ірина Ковальчук (Oselya)
Продюсери — Анна Єлісєєва, Андрій Ризванюк
Продакшн-менеджер — Микола Костюченко
Монтаж, колір — Андрій Колесник
Кастинг – Аліна Марчук
MUA and Hair — Ксенія Тищенко
Стиль — Катерина Витвіцька
Фотограф — Роман Чигринец
Другий оператор – Олександр Радомський
Гафер – Олександр Казаков
Локація — Ірина Ковальчук.
У відео використана композиція «Благослови Боже» (із к/ф «Весільний спадок»): Марія Квітка · Анастасія Полетнєва · Максим Бережнюк · Олег Мороз · Текст народної творчості в творчій переробці Квітки М. К.
Технічне забезпечення — PATRIOT Rental
Спеціальна подяка: Oselya, Must Have, Всі Свої
Кожен охочий може долучитися до промокампанії — розмістити презентовані відео на своїх ресурсах, поділитися ними зі своїми міжнародними партнерами та зробити українську культурну спадщину відомою на весь світ. Ми також закликаємо українські медіа не залишитися байдужими та підтримати поширення розроблених матеріалів, адже кожен українець має знати, пишатися і підтримувати своє.
Партнери інформаційної кампанії: Міністерство культури та інформаційної політики України, Український центр культурних досліджень, проєкт «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що фінансується Урядом Канади, FILM.UA Group.
Всі ролики будуть публікуватися на Youtube-каналі FILM.UA Group.
Довідково
РЕШЕТИЛІВСЬКА ВИШИВКА
Решетилівська вишивка «білим по білому» (Полтавська область, Україна) має яскравий впізнаваний стиль — вишиття та змережування білими нитками білого полотна. Найбільш поширені вироби — рушники та вишиті сорочки, на яких вишивальниці використовують до 10 різних технік вишивки.
Решетилівські майстри, зберігаючи майже двохсотлітні автентичні орнаменти, створюють авторські роботи та увиразнюють вишивку регіону.
Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області належить до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України і подана на розгляд для внесення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Решетилівську вишивку презентовано творами Надії Вакуленко, Алли Кісь, Юлії Парійчук, Ірини Павлюченко у співпраці із Всеукраїнським центром вишивки та килимарства.
ПИСАНКАРСТВО
Писанкарство — один із найдавніших та найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Традиції писанкарства в різних регіонах різняться за орнаментикою та кольористикою. Писанковий розпис супроводжують додаткові приготування й звичаї, а візерунки мають глибокий символізм, що відображає світоустрій українців.
Писанкарство містить не лише мистецьку, а й освітню, соціальну та реабілітаційну (медитативну) складову завдяки особливій тактильності, роботі з воском, вогнем, фарбами. Писанки давно вийшли за межі великодньої обрядовості та є одним з улюблених декоративних елементів інтер’єру українців.
Українська писанка має значний потенціал для формування культурного бренду України у світі. Традиція писанкарства належить до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України і подана на розгляд для внесення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Писанкарство представлено творчістю Віри Манько, Василя Беженаря, Марії Джуряк, Ганни Дойчук, Галини Яреми, Марії Неп’юк, Ганни Романюк, Марії Гуцуляк, Євдокії Якубовської, Ксенії Никорак, Олени Василишин, Юстини Шовгенюк, Романа Пилипа, Оксани Білоус, Зої Сташук, Тетяни Коновал, Дарини Гули у співпраці із Музеєм писанкового розпису, що є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
КОСІВСЬКА МАЛЬОВАНА КЕРАМІКА
Традиція косівської мальованої кераміки (Івано-Франківська область, Україна) — гуцульський промисел, внесений у 2019 році до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства. Історія косівської мальованої кераміки сягає понад трьох століть. Нині в цій традиції працюють близько 100 майстрів і майстринь.
Косівська мальована кераміка має високу естетичну цінність і характеризується поєднанням трьох кольорів — зеленого, жовтого та коричневого, зрідка — ще й блакитного. Її використовують у побуті та як декоративний елемент інтер’єру.
Носії традиції органічно поєднують надбання попередніх поколінь з новаторськими сюжетами й техніками, збагачуючи та створюючи нові мистецькі нашарування косівської кераміки.
Косівську мальовану кераміку представлено творами Іванни Козак-Ділети, родини Чорних, Марії Гринюк, Людмили Ухман, Уляни Шкром’юк, Ірини Цвілик-Серьогіної, Оксани Кабин-Вербівської, Михайла Сусака, Оксани Бейсюк, Сергія Дутки у співпраці із Косівською міською радою, Косівською регіональною організацією НСХУ, БФ «Автентична Гуцульщина», студією «Горно».
ГУТНИЦТВО
Гутництво — один із найдавніших народних художніх промислів із незмінною технологією виробництва близько 1000 років. Гутне скло — побутовий та святковий посуд, виготовлений біля скловарної печі майстром вручну способом вільного видування.
Раніше широко використовувались скляні посудини для зберігання зерна, муки, вина, олії тощо. Окремої уваги заслуговують старовинні скляні вироби у вигляді тварин — зайців, півнів та ведмедів.
Сучасне українське художнє скло представлено плеядою митців, кожен з яких викристалізував впізнаваний авторський стиль. Майстри, чутливо інтерпретуючи сьогодення у склі, експерементують та використовують додаткові матеріали — метали, тканини, дерево тощо.
Естетика українського художнього скла є невід’ємною складовою європейських та світових тенденцій розвитку цього мистецтва.
Гутництво презентовано творами Андрія Бокотея, Олеся Дзиндри, Ігоря Мацієвського, Любомира Сікача, Олександра Шевченка, Петра Думича, Франца Черняка, Івана Аполлонова, Альберта Балабіна, бренду «YАKUSH» у співпраці із Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва та Музеєм скла у Львові.
ДЕЖАВЮ МЕДІА
