Вітаємо. Розкажіть, як виникла ідея історія створення вашого музичного проєкту? Та чому саме такий псевдонім, що він означає?
Вітаю. Вдячний за увагу до моєї творчості, та можливість бути почутим українцями та світом.
Історія почалась з того, що за всі роки в музиці ми вирішили зробити, як книжка пише. І найняли юриста (посміхається). Повномасштабне вторгнення і “Май” (бо до цього мав псевдонім Міша Май) почало різати слух мені особисто. Навіть одного разу у Львові на концерті мені від всіх прилітало “чого не травень?”. Під цим іменем (Міша Май) я зробив всі можливі помилки, які міг допустити артист, тому вирішив почати з початку.
Десь місяць шукали незайману назву із запитом, щоб запамʼятовувалось, гарно звучало, мало сенс та українське походження. Дружина загуглила забуті українські слова – і ми такі “вау, як круто звучить”, а потім такі: “вау, який сенс?”. DALEBI – це той хто каже правду, розвиває українську культуру та вчить любові до себе.
Як давно ви в музиці? Під час війни зʼявилось дуже багато нових імен в українському шоу-бізнесі, а а саме у вас, чому тільки зараз виникла ідея презентації своєї пісні?
В музиці я вже 16 років, якщо рахувати від першої 30-ти секундної демки записаної в мікрофон від караоке, замість того щоб вчасно прийти на урок (посміхається). Моя музична суперсила – фрістайл, бо під час живих виступів я створюю пісні на ходу. Кажуть, це просто магія, також в мене завжди питають «як ти це робиш взагалі?». Та ще відчуваю себе амбасадором любові до себе – пропагую це у всьому і сам вчусь. Одна з майбутніх пісень буде саме про це.
Пісню запустили саме в цей час, бо вірю, що уява мільйонів здатна реалізувати задумане і відчуваю, що цю пісню ці мільйони чекають. А також, я злякався що вона скоро стане не актуальною.
Хто пише вам пісні?
Пісні пишу самостійно, нещодавно підрахував, з моменту написання першої пісні пройшло достатньо часу. Я це відчуваю, як “бути олівцем в руках всесвіту”, провідником, ніби музика і слова приходять через мене.
Як створювався трек «Уяви»?
З початку повномасштабного вторгнення я був волонтером у дитячому таборі психологічної підтримки, і там моя колега проводила дітям медитацію “уявіть день перемоги…”. Потім я став проводити такі медитації під час концертів на деокупованих територіях.
Одного разу, ми їхали по бездоріжжі, десь під Харковом, після концерту в підвалі розбомбленої школи, і під час таких поїздок ми багато говоримо з людьми про силу уяви. Я кажу людям, що з уяви можна взяти ресурс на саме зараз і за його рахунок жити. І от пазл склався – медитація стала піснею. Прямо в машині я схопив гітару і почав писати, слова лились самі. Насправді, той концерт дуже змінив мене. Люди, для яких ми виступали – справжні герої і я низко їм вклоняюсь.
Пісня «Уяви» до релізу розлетілась в тік тоці. Яка ваша була реакція на такий актив вашої премʼєри?
Я розгубився насправді. Завжди прагнув цього, уявляв свій Олімпійський (ну це ще попереду), але коли це стало реальністю я зрозумів що мені треба консультації спеціалістів, і я пішов по знайомих питати порад: “Що робити, якщо пісня залетіла?”. На другому місці мабуть було відчуття справедливості – я б’ю в цю точку вже так довго, має ж бути результат. Ну і радість звичайно, що потрапив у серденько людям.
Ви є також і волонтером Культурного Десанту. Розкажіть про цю історію. І як то, виступати для військових?
Я є волонтером окремого підрозділу Культурного Десанту, який має назву «Культурні сили України». Ми займаємось цивільним напрямком, психологічною підтримкою в населених пунктах, хто пережив окупацію або знаходяться у прифронтовій зоні. Ми закохуємо в українську культуру – це багато сліз, величезна вдячність від людей. Проте і дуже багато енергії я віддаю, бо зазвичай 3 концерти по 2 години на день. Це виснажує під кінець такого туру. Але от зараз варто лише згадати їх очі, і думаєш – хіба не заради цього я живу.

А що слухаєте ви? Назвіть ваш топ 5
Більшість часу я слухаю медитативну музику: під час медитацій, йоги, роботи або саморефлексій. Мені подобається творчість ONUKA, KOLA, СКАЙ, Антитіла, Артем Лоїк. Якщо брати закордонних артисті, то це ColdPlay. Раніше слухав дуже похмуру музику, а потім відкрив для себе світ світлих і добрих пісень – стало краще.
Нещодавно ви викладали відео, де актори сказали, що трек «Уяви» додав би собі до плей-листа український режисер Любомир Левицький. Чи мали з ним вже спілкування, як йому ваша пісня? Та на вашу думку, який жанр та ідею має мати кіноробота аби стати саундтреком з «Уяви»?
Так, я написав йому на наступний день, поки чекаю відповіді. От ви нагадали – тепер з’явилась ідея постукатись до нього в іншій соціальній мережі. Саундтреком вона може стати, вважаю, що для цього всі ознаки в ній присутні. А на рахунок жанру – це драма, військова драма чи мелодрама.
Ваш голос має схожість з творчістю артиста Yaktak. Чи чекати слухачам на спільний фіт?
Ми вже контактували з цього приводу. Ярік сказав, що треба гарна демка, і тоді все можливо. Демка в розробці, тож чекайте.
Що саме ви зробите після перемоги?
Викладу сторіз зі сльозами на очах з фразою: «Нарешті, ця пісня не актуальна».

ДЕЖАВЮ МЕДІА
