Таня БіланОпубліковано


Ви родом з України. Як відбувся ваш візит в Америку?

Я народилася в Німеччині, але виросла в Україні, у мене українське коріння. Так склалося, що у мене були друзі в Америці і я приїхала до них подивитися країну. У якийсь момент виникло бажання, і так збіглася ситуація, вирішила залишитися на довше. Перше з чого почала – це курси англійської мови.

Ви десь навчались акторській майстерності?

Я ніколи не відвідувала курси акторської майстерності. Але в дитинстві завжди брала участь в конкурсах читців, декламаторів (займала призові місця), завжди грала якісь ролі в шкільних постановках, завжди на виразність розповідала вірші.

Чи складно потрапити на кастинг і пройти його успішно? Яким був ваш перший досвід?

На кастинг потрапити нескладно, потрібно знати ресурси, які мають інформацію про кастинги. Також, потрібно знати людей, які так чи інакше пов’язані кіно. Коли ти дивишся будь-які кастинги ти вже розумієш підходити чи ні.

Мій перший кастинг був у фото індустрії. Це був фотограф з Маямі та він знімав художні роботи для своєї книги. Досвід в кіно був спонтанним. Колись на одному з показів картини в Америці я познайомилася з режисером з Бельгії і з Америки. Американський режисер виношував ідею здійснити проєкт, який вже був в розробці довгі роки. Я органічно влилася в це, тому що прекрасно підходила на роль героїні 23-ї дівчини. А далі почався знімальний процес, знімальні дні, озвучка (було окремої цікавою частиною, оскільки моя мова російська / українська, а фільм був англійською).

Є якась відмінність американських режисерів від українських?

Думаю різниці є саме в самому українському та американському менталітеті. Пам’ятаю, коли у мене була одна з перших зйомок мені дуже сильно натерпілося, здавалося ну досить вже обговорювати деталі давай вже робити. Хоча обговорення деталей, детальне планування – це критерій професіоналізму. Так повинно бути.

А ви б хотіли самі спробувати себе в режисурі?

Так склалося, що я вже зняла свій власний фільм. Я була сценаристом, автором ідеї. З оператором ми постійно діяли спільно, обговорювали як я це бачу, як передати через кадр той чи інший випадок, емоцію.

інтерв'юкіно

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *